Контактор триполюсний електромагнітний відкритого виконання серії КТ6023 на 160 А котушка керування 380 В

Контактор складається з таких основних вузлів: головних контактів, дугогасильної системи, електромагнітної системи, допоміжних контактів.

Головні контакти замикаючи та розмикаючи силовий ланцюг. Вони мають бути розраховані на тривале проведення номінального струму та на виробництво великої кількості увімкнень і вимкнень за великої їх частоти. Нормальним вважають положення контактів, коли втягувальна котушка контактора не обтікається струмом і звільняє всі наявні механічні засувки. Головні контакти можуть виготовлятися важільного та місткового типу. Важільні контакти припускають поворотну рухому систему, місткові — прямоходову.

Дугогасильні камери контакторів постійного струму побудовані на принципі гасіння електричної дуги поперечним магнітним полем у камерах із поздовжніми щілинами. Магнітне поле в переважній більшості конструкцій збуджується послідовно увімкненою з контактами дугогасильною котушкою.

Дугогасильна система забезпечує гасіння електричної дуги, яка виникає у разі розмикання головних контактів. Способи гасіння дуги та конструкції дугових систем визначаються родом головного ланцюга та режимом роботи контактора.

Електромагнітна система контактора забезпечує дистанційне керування контактором, тобто вмикання і вимкнення. Конструкція системи визначається родом струму та ланцюга керування контактора та його кінематичною схемою. Електромагнітна система складається із осердя, якоря, котушки та кріпильних деталей.

Електромагнітна система контактора може розраховуватися на увімкнення якоря та утримання його в замкнутому положенні або тільки на увімкнення якоря. Утримання ж його в замкнутому положенні в цьому разі здійснюється засувкою.

Вимкнення контактора відбувається після знеструмлення котушки під дією вимикальної пружини або власної ваги рухомої системи, але частіше пружини.

Допоміжні контакти. Виконують перемикання в ланцюгах керування контактора, а також у ланцюгах блокування й сигналізації. Вони розраховані на тривале проведення струму не більш ніж 20 А, і вимкнення струму не більш ніж 5 А. Контакти здійснюються як замикаючі, так і розмикаючі, у більшості випадків місткового типу.

Контактори змінного струму здійснюються з дугогасильними камерами з деіонною решіткою. У разі виникнення дуга рухається на решітку, розбивається на низку дрібних дуг і в момент переходу струму через нуль гасне.

Електричні схеми контакторів, що складаються з функціональних струмопровідних елементів (котушки керування, головних і допоміжних контактів), здебільшого мають стандартний вигляд і вирізняються лише кількістю і типом контактів і котушок.

Важливими параметрами контактора є номінальні робочі струм і напруження.

Номінальний струм контактора — це струм, який визначається умовами нагрівання головного ланцюга, якщо немає увімкнення або вимкнення контактора. Причому контактор може витримати цей струм три замкнутих головних контактів упродовж 8 годин, а перевищення температури різних його частин не має бути більш допустимою величини. У разі повторно-краткісного режиму роботи апарата часто користуються поняттям допустимого еквівалентного струму тривалого режиму.

Напруга головного ланцюга контактора — найбільша номінальна напруга, для роботи, за якої призначений контактор. Якщо номінальні струм і напруги контактора визначають для нього максимально допустимі умови застосування в тривалому режимі роботи, то номінальні робочий струм і робоча напруга визначаються даними умовами експлуатації. Так, номінальний робочий струм — струм, який визначає застосування контактора в цих умовах, встановлених підприємством-виробником залежно від номінальної робочої напруги, номінального режиму роботи, категорії застосування, струмоутворення та умов експлуатації. А номінальна робоча напруга дорівнює напруженню мережі, у якій у цих умовах може працювати контактор.

Контактори мають вибиратися за такими основними технічними параметрами:

1) за призначенням та сферою застосування;

2) за категорії застосування;

3) за величиною механічної та комутаційної зносостійкості;

4) за числом та виконанням головних і допоміжних контактів;

5) за родом струму та величинами номінальної напруги та струму головного ланцюга;

6) за номінальною напругою та споживаною потужністю, вмикаючих котушок;

7) за режимом роботи;

8) за кліматичним виконанням та категорії розміщення.

Контактори випускаються на номінальні струми від 100 до 630 А. Контактор на струм 100 А має масу 5,5 кг, на 630 А - 30 кг.

Наприклад:

Контактори змінного струму: КТ6000, КТ7000

КТ (КТП) — Х1 Х2 Х3 Х4 С Х5

Х1 — номер серії, 60, 70.

Х2 – величина контактора: 0, 1, 2, 3, 4, 5, 6.

Х3 — число полюсів: 2, 3, 4, 5.

Х4 — додаткове значення специфічних особливостей сери: Б — модернізовані контакти; А — підвищена комутаційна здатність за напруги 660 В.

С — контакти з металевими накладками на основі срібла. Те, що немає літери, означає, що контакти мідні.

Х5 — кліматичне виконання: У3, УХЛ, Т3.

Контактори змінного струму будуються, зазвичай, триполюсними замикальними головними контактами. Електромагнітні системи здійснюються шихтованими, тобто набраними з окремих ізольованих одна від одної пластин завтовшки до 1 мм. Котушки низькоомні з малою кількістю витків. Основну частину опору котушки становить її індуктивний опір, який залежить від величини проміжку. Тому струм у котушці контактора змінного струму у разі розімкнутої системи в 5-10 разів перевищує струм у разі замкнутої магнітної системи. Електромагнітна система контакторів змінного струму має короткозамкнуту виток на осердя для усунення гудіння та вібрації.

На відміну від контакторів постійного струму режим увімкнення контакторів змінного струму важчий, ніж режим вимкнення через пусковий струм асинхронних електродвигунів із короткозамкнутим ротором. Крім цього, наявність дреспергу контактів під час увімкнення призводить у цих умовах до великого зношування контактів. Тому боротьба з дрепом під час вмикання тут набуває першорядного значення.