Лампи

Електричні лампи. Світлодіодні, люмінесцентні, розжарювання — весь асортимент під побутові та промислові потреби.

Світлодіодна лампа (LED) — нове пристрій для освітлення, яке стало в останні кілька років дуже популярними. Світлодіод — це напівпровідниковий прилад, який перетворює на світло електричну напругу. Залежно від хімічного складу цього напівпровідника залежатиме спектр випромінюваного світла.

Переваги та вади світлодіодних ламп

Популярність серед споживачів світлодіодних ламп пояснюється багатьма перевагами цієї новітньої технології. Найголовнішим плюсом таких приладів можна назвати низьке споживання енергії, порівнюючи зі звичайним освітленням (LED лампа 10 Вт рівномірна лампочка розжарювання 100 Вт).

Також можна назвати й інші переваги світлодіодного освітлення. До них належать:
— тривалий термін експлуатації (в середньому 40-50 тисяч годин). Якщо підрахувати щоденну роботу лампочки приблизно 5 годин, то загалом вийде 10 років. Це істотна економія проти звичайних ламп розжарювання.
— немає ультрафіолетового випромінювання й екологічна безпека приладу.
— швидке розігрівання лампи.
— ударостійкість і невелика вага.

У LED-лампочок є й вади. Наприклад, їхня ціна набагато вища, ніж у звичайних ламп. Але з огляду на термін експлуатації й енергоспоживання світлодіодні прилади дуже швидко окупують свою вартість. Деякі споживачі вважають брак холодного спектра світла світлодіодів. 

Люмінесцентна лампа —  газорозрядний джерело світла, у якому електричний розряд у парах ртуті створює ультрафіолетові випромінювання, яке перетворюється на видиме світло за допомогою люмінофора — наприклад, суміші галофосфату кальцію з іншими елементами.

Світлова віддача люмінесцентної лампи в кілька разів більше, ніж у ламп розжарювання аналогічної потужності. Термін експлуатації люмінесцентних ламп приблизно 5 років за умови обмеження числа увімкнень до 2000, тобто не більш ніж 5 включень на день упродовж гарантійного терміну 2 роки

Лампа розжарювання — штучне джерело світла, у якому світло випускає тіло накала, нагрівне електричним струмом до високої температури. Як тіло накала найчастіше використовується спіраль із тугоплавкого металу (найчастіше за все — вольфраму) або вугільну нитку. Щоб унеможливити окиснення тіла накала під час контакту з повітрям, його поміщають у вакуумовану колбу, або колбу, заповнену інертними газами або парами.